Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітати

Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала. Чуб. III. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТАТИ"
Братителі, -лів, мн. Двоюродные братья и сестры.
Захара́стритися, -рюся, -ришся, захарасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Засориться, забиться. В горлі захарастилось, треба промочить. Люлька захарастилась, треба витеребити. Н. Вол. у.
Москвофі́льство, -ва, с. Любовь къ великорусскому языку и пр. Желех.
Німиця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Ожелест, -сту и ожелець, -льцю, м. Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 443. Cм. ожеледець.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Полякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать, попугать. Усіх полякав своїм криком. Полякай його трохи, щоб не ходив сюди.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Рунати, -на́ю, -єш, гл. = лунати. Лубен. у.
Скудота, -ти, ж. Скудность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.