Ватажникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть овечьимъ пастухомъ.
Жидо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ жид. Жидки сидять та кравцюють руками швидкими та сухими як кість. 2) Птица Lusciola tithys. 3) Насѣк. Harpalus ruficornis. 4) Муравей маленькой породы, свѣтлый, водящійся въ домахъ. 5) мн. жидки́. Раст. Agaricus vernalis.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Мрі́тно нар. Чуть-чуть замѣтно вдали. А там щось мрітно: чи то люде, чи то коні, а може копиці сіна.
Повсихати, -хаємо, -єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали.
Прищ, -ща, м.
1) Прыщъ.
2) Родъ печенья. Прищі прищити. Ум. прищик.
Просушувати, -шую, -єш, сов. в. просуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Просушивать, просушить.
Рипнути Cм. рипіти.
Родимий, -а, -е. 1) Врожденный, природный. Гірша відьма вчена, ніж родима. Що б, пане, ваші оці очі (окуляри) Бог на світі подержав, а родимі щоб повилазили. 2) Свой, родившійся гдѣ, уроженецъ. Я тут чоловік родимий. Він наш чоловік родимий. 3) Родимый, родной. Їхав милий край Дунаю та до родимого краю.
Соромітниця, -ці, ж. Безстыдница. За те ми не ймемо віри, шоб оце така, мовляв, соромітниця, всьогосвітня ледащиця та переставила свою натуру.
