Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітати

Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала. Чуб. III. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТАТИ"
Братання, -ня, с. Братанье.
Бридуля, -лі, ж. Безобразная женщина. Вх. Лем. 394.
Досла́ти Cм. досилати.
Ле́кшати, -шаю, -єш, гл. = легшати. Желех.
Повіхтериця, -ці, ж. Вихрь, буря. Вх. Уг. 260.
Постріш, -ші, ж. Группа въ 8 — 10 дворовъ нанимающая сообща одного пастуха. Вх. Зн. 54.
Праволомство, -ва, с. Нарушеніе закона, незаконное дѣйствіе.
Торішняк, -ка, м. Родившійся въ прошломъ году. бичо́к торішня́к. Быкъ на второмъ году. Зміев. у.
Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ. Вх. Пч. I. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.