Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітати

Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала. Чуб. III. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТАТИ"
Видати 1, -ся. Cм. видавати, -ся.
Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
За́йшлий, -а, -е. Захожій. Це чоловік зайшлий. Н. Вол. у.
Зрукований, -а, -е. Обрученный. Вх. Лем. 421.
Квітонька и квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Передиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. передертися и передра́тися, -деруся, -решся, гл. Перерываться, перерваться, передираться, передраться.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити. Мнж. 191.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю. Н. Вол. у.
Тремента́ль, -лю, м. Раст. Geranium Palustre L. Анн. 155.
Хоромина, -ни, ж. Домъ, изба. Чуб. ІІІ. 12. Въ пѣснѣ хоро́миною названъ гробъ. Треба дощок добувати, хоромину будувати, без віконець, без дверець, там спить козак молодець. Чуб. V. 881.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.