Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітити

Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИТИ"
Доброхі́тний, -а, -е. Добровольный.
Дра́пкатися, -каюся, -єшся, гл. = дряпатися. Вх. Уг. 237.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. К. мн. XI. 142. К. ПС. 111.
Обглядати, -да́ю, -єш, сов. в. обглядіти, -джу, -диш, гл. Осматривать, осмотрѣть.
Папуга, -ги, ж. Попугай.
Подокраювати, -юю, -єш, гл. Докроить (во множествѣ).
Причівок, -вка, м. = причілок 1. Шух. I. 92. Коло тої, каже, школи зробили причівки.... А на тотих причівочках зробила ожина. Гол. I. 56. Ум. причівок.
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.
Сугроба, -би, ж. Большая выбоина. Мнж. 192.
Сухарь, -ря, м. Сухарь. Ум. сухарець, сухарик, сухарчик. Їж ти, сестро, сухарики. Чуб. V. 916. Що ж ти там їсти будеш? Ох, мамцю, сухарці. Грин. III. 620.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.