Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітити

Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИТИ"
Бідолага, -ги, об. = бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідо лагу. Чуб. І. 254.
Відрадощі, -щей, ж. мн. = відрадість. Відрадощі жизні, кому ви судились? К. Дз. 135.
Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Начіплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. начепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нацѣпляться, нацѣпиться, навѣшиваться, навѣситься. 2) Навязываться, навязаться. Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора. Мир. Пов. I. 165.
Оманювати, -нюю, -єш, сов. в. омани — ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Обманывать, обмануть, надуть. 2) Обольщать, обольстить, очаровать.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа. Харьк. у.
Цупкати, -каю, -єш, гл. Топать. Вх. Лем. 481. Cм. тупкати.
Шрам, -му, м. Рубецъ на тѣлѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.