Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірчук

Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЧУК"
Вигибти, -бну, -неш, гл. = вигинути.
Газ, -зу, м. 1) Газъ. 2) = гас.
Колотушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колотуша. 2) = колотівка. Вх. Зн. 27.
Лебеденя, -ня́ти, с. = лебедя́. Ум. лебеденятко.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Пообвертати, -та́ю, -єш, гл. = пообгортати.
Поцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Поцѣловаться. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73.
Стріти, -ся. Cм. стрівати, -ся.
Топіт, -поту, м. Топотъ? рысь? Ми поїхали за ним у догонь, догнали його під дубом: спав. Ми їхали добрим топотом, — не чув він, так дуже спав. Новомоск. у.
Утеча, -чі, ж. = утік. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.