Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

левусь

Левусь, -ся, м. Ум. и ласкат. отъ лев.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕВУСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕВУСЬ"
Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Обгидитися, -джуся, -дишся, гл. Испачкаться, огадиться. Юшкою його обмочать, чоловік обгидиться. О. 1862. VI. 98.
Плач, -чу, м. Плачъ.
Подумати, -маю, -єш, гл. 1) Подумать; поразмыслить. Ой вийду я до Дунаю, стану, подумаю; стану, подумаю, що долі не маю. Чуб. V. 214. Хиба ти подумала, що я украв? Рудч. Ск. II. 25. 2) Задумать. Подумай жениться — то й діток копиця. Ном. 3) — на кого. Заподозрить кого. На Антося ніхто й не подумав. Св. Л. 183.
Понадписувати, -су́ю, -єш, гл. Надписать (во множествѣ).
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Хвилювання, -ня, с. Волненіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕВУСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.