Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

левенець

Левенець, -нця, м. Молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! Чуб. V. 319. То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Мкр. Н. 7. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Мкр. Г. 18. Ум. леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії? Мет. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕВЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕВЕНЕЦЬ"
Базікало, -ла, об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Галушище, -щі, ж. Ув. отъ галушка.
Гильнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив. Грин. 1. 223.
Говедо, -да, с. = гов'єдо. Употребляется только какъ бранное слово. Вх. Лем. 404.
Задуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Задушить. Сірко ліг на вовкові, наче хоче задушити. Рудч. Ск. I. 12.
Отарка, -ки, отарочка, -ки, ж. Ум. отъ отара.
Скитувати, -ту́ю, -єш, гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме? К. Бай. 112.
Трензель, -зля, м. Уздечка съ удилами. Ум. трензелька. Взяла коня за трензельку. Гол. ІІІ. 52.
Черкнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ черкатися. Чарка так і задзвеніла, як черкнулась об його зуби. Левиц. ПЙО. І. 372. Нехай йому так легенько икнеться, як павине пір'я об воду черкнеться. Ном. № 11612.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕВЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.