Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

левенець

Левенець, -нця, м. Молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! Чуб. V. 319. То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Мкр. Н. 7. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Мкр. Г. 18. Ум. леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії? Мет. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕВЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕВЕНЕЦЬ"
Гонча́рство и ганча́рство, -ва, с. Горшечное ремесло. О. 1862. V. 20. Шух. І. 259.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Дя́тини, -тин, ж. мн., также Ум. дятинки. Обычай: на третій день Христова Воскресенія, послѣ обѣдни раздавать бѣднымъ куски освященныхъ пасхи, мяса, колбасъ и яйца. О. 1862. І. 55. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Знаменитий, -а, -е. = знакомитий. Миколай імня знамените. Чуб. І. 169.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Команка, -ки, ж. = команиця. Желех.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Стрівожити, -жу, -жиш, гл. Встревожить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕВЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.