Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латирник

Лати́рник, -ка, м. Пройдоха? гуляка? Ювелірник-латирник. Ном. № 13615.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТИРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТИРНИК"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Вербина, -ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. вербинка. Мнж. 30.
Витолочити Cм. витолочувати.
Відор, -ру, м. Отработокъ пахотой за пользованіе землею. Херс. г.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Заску́бувати, -бую, -єш, гл. = заскубати.
Нагну́ти, -ся. Cм. нагинати, -ся.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность. Желех.  
Окрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Поперетоплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перетопити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТИРНИК.
115
TheDarkMax2
2018-01-24 14:33:24
Очевидно, що тут мається на увазі майстер по бурштину (латирю / алатырю).

1
2
Цитувати
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.