Вава, -ви, ж. Дѣтск. ранка, боль. Ум. вавка, вавонька, вавочка.
Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Cм. верхівень.
Копальниця, -ці, ж. Копающая женщина.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Причинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Притворяться, притвориться (о дверяхъ, крышкѣ и пр.).
2) Прибавляться, прибавиться. А диви но, кілько причинилося села.
3) — до чого. Содѣйствовать, способствовать, поспособствовать чему, участвовать въ чемъ.
Ремиґати, -ґаю, -єш, гл. Жевать жвачку (о волахъ). Вози риплять, ярма брязчать, воли ремиґають.
2) О людяхъ грубо: ѣсть, жрать. А ну, годі вже вам ремиґати! Cм. розремиґатися.
Штрихіль, -ля, с. Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи.
