Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лаянка

Лаянка, -ки, ж. Брань.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЯНКА"
Дідо́чок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Допи́тливий, -а, -е. Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257.
Духови́на, -ни, ж. Незамерзающее мѣсто на прудѣ или на рѣкѣ. Черк. у.
Забаламу́чувати, -чую, -єш, с. в. забаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. Дурачить, одурачивать, отуманивать, отуманить, обманывать, обмануть. Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його. Харьк.
Купцем нар. см. купець.
Половня, -ні, ж. Мѣсто куда ссыпаютъ полову.
Понагромаджувати, -джую, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ).
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Удряпнути, -ну, -неш, гл. Оцарапнуть, царапнуть. Котл. Ен. IV. 50.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.