Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лаянка

Лаянка, -ки, ж. Брань.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЯНКА"
Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140.
Гуно́дза, -зи, ж. Шишка. Черном.
Дужо нар. 1) Сильно, мощно. 2) Здорово.
Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. К. Іов. 13. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. К. (О. 1862. III. 22). 3) Cм. зважа́ти.
Копирстка, -ки, ж. = копистка. Екатерин. у. Ум. копи́рсточка.
Обніж, -жі, ж. = обніжжя. Вже бжола за обніжжу летіла, гудучи. МВ. (О. 1862. І. 72).
Перепрацюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Переутомиться работою.
Позачитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Зачитаться (о многихъ).
Роззявляка, -ки, об. = роззява. Ном. № 6584, 6594. Грин. ІІІ. 67. Один писарь у хуторі, да й той роззявляка. Чуб.
Ходовитий, -а, -е. Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.