Дровни́к, -ка, м. Дровянной сарай.
Жиро́ванє Cм. жирування.
Знавідитися, -джуся, -дишся, гл. = знавісніти. От, знавідився, чи що?
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі.
Круподерник, -ка, м. Дѣлающій крупу. Оттам, мамо, мельник, оттам круподерник.
Місте́чко II, -ка, с. Мѣстечко (населенный пунктъ). Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили. Жив собі в містечку круг своїй родини.
Обсідати, -да́ю, -єш, сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. важкі думи обсіли голову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей.
Отара, -ри, ж. Большое стадо овецъ. На Кубани въ отарѣ отъ 1000 до 1500 штук. Пастухи стерегли сторожею вночі отари своєї. Ум. отарка, отарочка.
Постановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постановити, -влю́, -виш, гл.
1) Ставить, поставить. Постановив їх (воли) серед двора до ясел. Пушку сироту упереду постановляв. І рідня, і діти єсть у його, а нікому хрест постановити. Постановили салдата на кватирю.
2) Истрачивать, истратить. Що придбали ми, — усе за тебе постановили.
3) Постановлять, постановить, сдѣлать постановленіе. Постановила я собі покинути удову бабусю. Старий пацюк кричить, закон постановить.
4) Людьми постановити. Сдѣлать человѣкомъ. Час тебе оженити, людьми постановити.
Срібло, -ла, с. 1) Серебро. Срібло-злото тягне чоловіка в болото. Ростопленеє срібло. На лядунці або золото, або срібло. 2) — живе.
