Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латанина

Латанина, -ни, ж. 1) Постоянное заплатываніе, накладываніе заплатъ. Докучила мені оця латанина; що день Божий латки латаю. Богодух. у. 2) Вещь, состоящая изъ заплать; рубище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТАНИНА"
Вимолити, -лю, -лиш, гл. Вымолить. Буду благати Господа і вимолю тобі вірну дружину. Стор. І. 198.
Зі́рочний, -а, -е. Звѣздный. Еф. 13.
Контора, -ри, ж. Контора.
Кудерний, -а, -е. Кудрявый. Під кудерним деревцем, під зеленим барвінцем. Н. п.
Нага́вкати, -каю, -єш, гл. Налаять.
Оселяний, -а, -е. Заселенный. Оселяний край.
Охтіти, -хчу, -хтиш, гл. Охать, жаловаться. Вх. Зн. 45.
Побіда, -ди, ж. Побѣда. Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. Н. п. Млр. Л. Сб.
Полоток, -тка, м. Грудь гуся или гусь разрѣзанный вдоль надвое, просоленный и прокопченный. Маркев. 159.
Привабити Cм. приваблювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.