Кріпенький, -а, -е. Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький.
На́мордень, -дня, м. Оплеуха, пощечина.
Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини.
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Постава, -ви, ж.
1) Наружность, осанка, видъ. Постава свята, а сумління злодійське. Що за краса! що за урода пишна! що за постава горда і велишна!
2) Поза, положеніе тѣла. Княгиня не змінила своєї постави.
3) Угощеніе. Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток?
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Черкоти, -ко́т, ж. мн. Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі.
