Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латанина

Латанина, -ни, ж. 1) Постоянное заплатываніе, накладываніе заплатъ. Докучила мені оця латанина; що день Божий латки латаю. Богодух. у. 2) Вещь, состоящая изъ заплать; рубище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТАНИНА"
Джгуто́вий, -а, -е. Жгутовый.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Здоро́вкання, -ня, с. Привѣтствіе, здравствованіе.
Нокати, -каю, -єш, гл. Понукать (лошадь), кричать но.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський. К. МХ. 27.
Позагоюватися, -гоюємося, -єтеся, гл. Зажить (о ранахъ).
Прісняк, -ка́, м. Прѣсный хлѣбъ. Їж прісняки, заким будуть кисляки. Ном. № 12289.
Твердісінько нар. Очень, совсѣмъ твердо. Шейк.
Терміта, -ти, ж. = терміття. Харьк. у.
Челядонька, челядочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ челядь. 2) Ум. отъ челядка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.