Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний.
Зогнути, -ну́, -неш, гл. = зігнути.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Карта, -ти, ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Паперу пів карти. 2) Игральная карта. Балакають, у карти грають, співають. В карт грають. 4) Билетъ. 5) Письмо. 6) Указъ, предписаніе. Чоловіче біснуватий, нащо жінку продавати? Прийшла мені карта з неба, на податок грошей треба. Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, ступали до войни. Ум. картка, карточка.
Кульга, ги́, м. Хромой, безногій человѣкъ.
Ле́ґурно нар. Медленно, медлительно. Гля', як яструб летить леґурно! Чого це він? Чи не голуба несе; а мо й ззів, — важко. Екатерин. г.
Обновити, -ся. Cм. обновляти, -ся.
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Ум. погонечка.
Попоїсти, -ї́м, -їси, гл. Поѣсть. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Жінко! та чи нема чого попоїсти? Далебі аж шкура болить, так їсти хочеться.
Розгріматися, -маюся, -єшся, гл.
1) Разгремѣться.
2) Раскричаться, сердясь. Оце як розгрімався. Розгрімались як на дурного.
