Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Дратува́ння, -ня, с. Раздраженіе.
Жада́ння, -ня, с. Желаніе. Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь. Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло.
Зморщитися, -щуся, -щишся, гл. Сморщиться. Згорбився, зморщився ще й зажурився.
Позір, -зору, м.
1) Видъ. Ось візьміть оцю диню; позір гарний у неї.
2) на позір. На взглядъ. Так як на позір, то це масло наче таке саме, як і те. і на позір нема. Совсѣмъ нѣтъ. І на позір немає кавунів, а сіяв густо.
3) — дати. Обратить вниманіе, наблюдать, присматривать.
Ранковий, -а, -е. Утренній. Осіння ранкова прохолода. Нате вам крикливиці: вечірні, полувелірні, полуночнії, світові і ранкові.
Річно нар. Въ годъ. Плачу два карбованці річно.
Розмізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размозжить.
Чотирі, -рьох числ. Четыре. Ішли ляхи на три шляхи, а татари на чотирі.
