Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто.
Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня.
Одб.. Cм. слова отъ відбабувати до відбуча.
Перволіток, -тка, м. Человѣкъ въ юныхъ лѣтахъ. Пані наша була не перволіток, та й не яка й стара.
Пов'язина, -ни, ж. 1) На хлѣвахъ: жердь вмѣсто лати. 2) мн. пов'язини. Обрядъ повязыванія новобрачной.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували.
Пообкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Окончить косьбу (о многихъ).
Попередзвонювати, -нюю, -єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
Присукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. присука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Прикрѣпляться, прикрѣпиться нитямъ основы къ кромкѣ. Быть присукиваемымъ, присуканнымъ. Чогось ніяк нитка не присукується. Богодух. у.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
