Босятник, -ка, м. Родъ растенія.
Ду́сатися, -саюся, -єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.
Над пред.
1) Съ творит, пад.: Надъ. Стоїть явір над водою. Зозуля літала над нами куючи. Простяг, гріє руки над полум'ям червоним. І царюватиме він над домом.
2) Съ винит. пад., при обозначенія времени: подъ, къ. В п'ятницю над вечір мати і кликнули нас.
3) Съ винит. пад. при обозначеніи предмета, къ которому направлено дѣйствіе: къ. Ой вийду я над річеньку та й стану думати.
4) Въ видѣ нарѣчія: выше, лучше, болѣе, сверхъ. Нема в світі над Бога. Я принесла грошей додому над сотню. Тому чоловікові уже над сто літ. Люблю її як сам себе — над срібло, над злото. Не знайдеш річки над Дніпро глибокий, не знайдеш правди над святу простацьку, а ні одваги в серці над козацьку. Над смерть біди не буде. Зімою вже ніхто над його скотини не доглядить. Не буде вже над мою першу милу. Над часто стоитъ при сравнительной степени. Над його розумнішого я не бачив. Над Марусю нема кралі кращішої.
Наколо́ти, -ся. наколювати, -ся
Огидливість, -вости, ж. = огидність. Дмитренко з огидливостю глянув на останніх масних.
Перемостити Cм. перемощувати.
Посестрина, -ни, ж. = посестра. Прибули й посестрини дружечками.
Приганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. пригнати, -жену, -неш, гл.
1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п'ять прижени. пригнати човен до... Подъѣхать лодкой къ... Пригнали вони човни свої до берега.
2) Подгонять, подогнать, понуждать, понудить. Вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної лози. До роботи приганя, а про їжу не спита.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш.
Спосудитися, -джуся, -дишся, гл. Одолжить, занять. Така погана сусіда, вже у її нічого не спосудишся.
