Гвіздє, -дя, с. соб. Гвозди.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь.
Кожушаночка, -ки, ж. Ум. отъ кожушанка.
Компанійський, -а, -е. Относящійся къ компанійцю. Полковник компанійський.
Крутобережжя, -жя, с. Обрывистый высокій берегъ. В тім місті берег крутий — крутобережжя.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Обтрусіть і порох із під ніг ваших.
2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Повня, -ні, ж.
1) Полнота. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. Тут в повню роскіш дав їм Бог. Перейти дорогу у повні. Перейти дорогу съ полными ведрами.
2) Изобиліе. І на полі у тебе буде повня. Моїм багацтвом я втішався і повнею моєю веселився;
3) Полнолуніе. місяць у повні. Полнолуніе.
Подоляк, -ка, м. = подолянин.
Цурпалля, -ля, с. соб. отъ цурпалок. У воду положила мурашків жовтих з цурпаллєм.
