Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лахачі

Лахачі, -чів, мн. Раст. Voccinium uliginosum. ЗЮЗО. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАХАЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАХАЧІ"
Дзвонарі́в, -ре́ва, -ве Звонаревъ.
Закури́ти, -ся. Cм. закурювати, -ся.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Нарі́зати Cм. нарізувати.
Порозлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Разлетѣться (о многихъ). (Кури) порозлітались. Мнж. 2.
Реторика, -ки, ж. 1) Риторика. 2) Учебникъ риторики. Плюнь на свої реторики й альвари. К. ПС. 67. 3) Пятый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Рукомесний, -а, -е. Ремесленный. Тепер тіко й життя за рукомесним чоловіком. Харьк. г.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти. Кв. (Желех.).
Улегці нар. Налегкѣ.
Шкваритися, -рюся, -ришся, гл. Жариться. Шквариться, як шкурат на жару. Ном. № 2503. Сластьони шкварились. Греб. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАХАЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.