Бжук, -ка, м. Навозный жукъ, Scarabaeus stercorarius.
Капиця, -ці, ж.
1) = капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт.
2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну.
3) мн. Гребень крыши на избѣ.
4) Бранное слово.
Оженитися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Я, каже, з тобою оженюсь. Оженився з тією дівкою.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Сажавки обложені плитовим камінням. Земляне угілля бува плитне і кулашне.
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Розміняти, -няю, -єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити.
Сойка, -ки, ж.
1) = соя. — лісова. пт. = лускогоріх.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл.
1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить.
2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було!
Управо нар. Вправо.
Цюдити, -джу, -диш, гл. Лить. Цілу ніч дощ цюдив.