Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лахмання

Лахмання, -ня, с. Тряпье, рубище. Заберу своє лахмання та й подамся геть із хутора. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАХМАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАХМАННЯ"
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Де́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. (отъ молд. «дежма» — десятина). Браун. 46.
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Жа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Хата, 188. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном. Рудч. Ск. II. 184.
Любі́сько нар. = любісінько. Желех.
Перебовком нар. Перезванивая, перезвономъ. Кобзо!... дзвониш перебовком стиха, мов мертвих хорониш. К. Дз. 210.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры. КС. 1899. XII. 301.
Сакуля, -лі, ж. Родъ рыболовнаго сака на подобіе мѣшка изъ рѣдкаго полотна. Вх. Пч. II. 22.
Сердега, -ги, серде́ка, -ки, об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь. Котл. Ен. VI. 30.
Шелюга, -ги, ж. = шелюг. О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАХМАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.