Єнера́льський, -а, -е. Генеральскій.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Лахматий, -а, -е. Косматый. Лахміття, тя, с. = лахмани́на. А сам, вернувшися в будинки, своє лахміття позбірав.
Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній.
Озерет, озере́д, -ду, м. = ожеред. Озеред соломи.
Позанужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Заскучать, затосковать (о многихъ). Дай їм по коню, нехай проїздяться, бо вони молоді, позанужувались.
Пстинькати, -каю, -єш, гл. Всхлипывать, плакать по временамъ. Чого пстинькаєш, шмарката?
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться.
Скликатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Перекликаться, звать другъ друга. І почали вони скликатися.
2) Сзываться.
Теплішати, -шаю, -єш, гл. Становиться теплѣе.
