Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лаяти

Лаяти, -лаю, -єш, гл. Ругать, бранить. Ніхто не бив і не лаяв. Ном. Дати не дай, а лаяти не лай. Ном. № 4584. Лаяла, лаяла, — насилу ціле село перелаяла. Ном. № 3341. Тяжко плакала Ганнуся і не знала защо, защо мати знущається, лає-проклинає. Шевч. 21. лаяти в батька, в матір, лаяти по московському. Ругать матерно. Ном. № 3536.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЯТИ"
Адука́т, адука́нт, -та, м. Адвокатъ. Желех. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. Фр. Пр. 2. Не оббірайсі мені за адуката. Фр. Пр. 2.
Відлатати, -таю, -єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Лиси́чий, -а, -е. Лисій. Нагибали нору лисичу. О. 1861. V. 70.
Повзати, -заю, -єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
Погризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Погрызться. 2) Поссориться. Се не собаки, се два брати, що погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Столик, -ка, м. Ум. отъ стіл.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.