Видний, -а, -е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. По видному. Когда свѣтло.
2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Ум. видненький, виднесенький.
Віджобоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Отшептать. А баба таки віджобоніла трохи хоробу.
Домудрува́тися, -дру́юся, -єшся, гл. Додуматься до чего-либо, выдумать. Хитрий жидок мудрував та й домудрувався.
З'ява, -ви, ж. Явленіе.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. 3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду.
Понамулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом.
Похнюпа, -пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
Присмолити Cм. присмолювати.
Старшинувати, -ну́ю, -єш, гл. Начальствовать. Ну, каже змій, тепер хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать.
Хруснути, -ну, -неш, гл. Треснуть, захрустѣть разъ. Хруснуло, як оріх, шуснуло, як у міх.
