Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латун

Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТУН"
Бездоганність, -ности, ж. Безупречность. Желех.
Викоцабнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть вверхъ ногами. Вх. Уг. 230.
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Пильновитий, -а, -е. = пильний 1. Отсе й тобі гостинець мій, чабане вірний, пильновитий, за те, що скот у мене ситий, за догляд у ватаги твій. Мкр. Г. 29.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище. Вх. Зн. 53.
Праведник, -ка, м. Праведникъ. Бог любить праведника, а чорт ябедника. Ном. № 8073. Господь його між праведники прийме. К. ЦН. 237.  
Строковець, -вця, м. = строкарь. Хотин. у.
Уніят, -та, м. Уніатъ. Як та галич ноле криє, — ляхи, уніяти налітають, — нема кому порадоньки дати. Шевч. 52.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину. Мнж. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.