Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латкувати

Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати. Шух. І. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТКУВАТИ"
Бублій, -лія, бублійник, -ка, м. Пекущій и торгующій бубликами.  
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти. Угор.
Дубови́на, -ни, ж. = домовина.
Незнайомість, -мости, ж. 1) Незнакомство. 2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить. Ном. № 106.
Пахнота, -ти, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти. Грин. II. 322.
Полестатися, -таюся, -єшся, гл. Поплестись. Як би потепліло, — полесталась би я по доріжці, а то зіма отся ізнудила та ізсушила мене. Черн. Губ. Вѣд. 1853, стр. 61.
Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. Н. Вол. у.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія. Шух. I. 301, 304, 246, 247.
Таляпалка, -ки, ж. 1) Женщина, которая возится съ какой нибудь жидкостью, какъ то: мажетъ комнату, бѣлитъ, краситъ что-нибудь, моетъ и т. п. Шейк. 2) Замарашка, пачкунья, неряха. Шейк.
Хвалебний, -а, -е. Хвалебный. Хвалебна пісня. К. Гр. Кв. 16. Жертва хвалебна. К. Псал. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.