Гу́лі I меж. Употребляется для призыва голубей. Гулі, гулі, голуби, ви летіте сюди!
Джерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. І заревли тоді гармати джерелаті. Cм. Жерелатий.
Зотхати, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Зотхнув до Бога, далі занімів.
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. 4) = козелок.
Колоситися, -шуся, -сишся, гл. Колоситься, выбрасывать колосъ. То ячмінь колоситься.
Криля, -ля́ти, с. Крылышко. Гуси, гуси, лебедята, візьміть мене на крилята. Ум. криля́тко. Гуся, гуся, лебедятко, візьми мене на крилятко!
Понавівати, -ва́ю, -єш, гл. Навѣять (во множествѣ).
Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой. Ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою.
Шуст, -та, м. Буравъ, которымъ выравниваютъ внутри стволъ ружья.
