лаштунки

Лаштунки, -ків, м. мн. 1) Лѣса, деревянн. подмостки. 2) Театральныя кулисы. За лаштунками чутно голос сотники. Стор. II. 217.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 348.

Випадкові слова

Доки́дати 1, -даю, -єш, гл. Добросать.

повністю...

Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.

повністю...

Околяса, околя́сом, нар. Кругомъ, вокругъ, въ обходъ. Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов. Новомоск. у. Не йшов просто, а пішов околясом до дому. Волч. у. Cм. околеся, окулясом.

повністю...