Безмозкий, -а, -е. 1) Не имѣющій мозга. Безкосте, безмозке усе море виплаває. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий., (брань).
Виштрикнути, -ну, -неш, гл. Выколоть. Вночі я боюсь ока де небудь виштрикнути.
Волоцюга, -ги, об. Бродяга. Всесвітня волоцюга. Ум. волоцюжка. Ув. волоцюжище.
Зата́ювати, -та́юю, -єш, сов. в. затаї́ти, -таю́, -ї́ш, гл. Скрывать, скрыть, утаивать, утаить, притаить. Породила Діва сина, хтіла затаїть. І дух від ляку затаїв. Затаївши дух, пильно на неї дивився.
Зерни́ця, -ці, ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой).
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу.
Перешкожати, -жа́ю, -єш, сов. в. перешкодити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, помѣшать, препятствовать, воспрепятствовать.
Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Ум. сажка.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть.
Хрюкати, -каю, -єш, гл. = хрокати. На кого люде гомонять, на того й світі хрюкають.
