Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латити

Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Камен. у. Латитсє хата. Вх. Зн. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТИТИ"
Будь-Лі Cм. бути.
Вакелія, -лії, ж. Раст. Polyporus fomentarius, губка огнивная. Вх. Лем. 395. Губка, труть. Угор. Cм. векелия.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Звіздо́чка, -ки, ж. Ум. отъ звізда́.
Литви́нчики, -ків, м. мн. Раст. Silent. Arineria. ЗЮЗО. І. 136.
Ма́бу́ти, мабуть, нар. 1) Должно быть, вѣроятно. А плахта ся тобі мабути по знаку? Мабуть не буть козі на торзі. Ном. № 5618. Мабуть у лісі щось велике здохло. Ном. № 7897. 2) Да какъ-же! А де це ти взяв хустку таку? — Найшов! — Мабуть! Гляди! — Далебі! Канев. у.
Піджива, -ви, ж. Подкрѣпленіе (пищей). Левч. 107.
Постачати, -ча́ю, -єш, сов. в. постачити, -чу, -чиш, гл. Доставлять, доставить. Нема рушників, то ми і свої постачимо. МУЕ. І. 113. Матері буду всього постачати, чого забажає. Кв.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв. Шевч. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.