Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латаття

Латаття, -тя, с. раст. a) Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129. б) — жовте. Numphar luteum. ЗЮЗО. І. 129. в) Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115. Показувала їй ті лози над ставочком, ті листки широкого латаття по воді. Левиц. І. 514. Ум. лататтячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТАТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТАТТЯ"
Гу́зеро, -ра, с. = Гузирь 1. Вх. Зн. 12.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Незначний, -а, -е. Незначительный. Левиц. Пов. 280.
Поґрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вытоптать, истоптать (во множествѣ).
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. Мпр. Пов. І. 128. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Прислух, -ху, м. Прислушиванье, подслушиванье. МВ. ІІ. 111.
Цюрка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цюра. 2) Дѣтскій мужской дѣтород. органъ.
Шадий, -а, -е. Сѣдой. Вх. Зн. 81.
Шапковитий, -а, -е. Низкопоклонный. Сказано лях: такий облесливий, шапковитий. Подольск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТАТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.