Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латаття

Латаття, -тя, с. раст. a) Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129. б) — жовте. Numphar luteum. ЗЮЗО. І. 129. в) Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115. Показувала їй ті лози над ставочком, ті листки широкого латаття по воді. Левиц. І. 514. Ум. лататтячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТАТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТАТТЯ"
Бур'Янчик, -ка, м. Ум. отъ бур'ян.
Гіркота, -ти, ж. = гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Волч. у. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти. Грин. II. 322.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Перекіп, -ко́пу, м. 1) Перекопанное мѣсто. 2) Раст. Marrubium perigrinum L. ЗЮЗО. І. 128.
Поросплітати, -та́ю, -єш, гл. Расплести (во множествѣ). Поросплітала коси. Харьк.
Різанець, -нця, м. Евнухъ. К. МБ. XII. 269.
Розморщувати, -щую, -єш, сов. в. розмо́рщити, -щу, -щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови. О. 1862. І. 109.
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТАТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.