Бурсуватися, -суюся, -єшся, гл. Барахтаться, въ борьбѣ возиться. Вони почали бурсуватись — то в шутку, а то вже і навспрашки.
Заметуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замять. Писарь гроші громадські узяв, та як громада пристала, він горілки поставив, да так діло й заметушав.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала.
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне.
Позагальмовувати, -вую, -єш, гл. Затормозить (во множествѣ).
Понадмолочувати, -чую, -єш, гл. Надмолотить (во множествѣ).
Послушне нар. Покорно. Прошу послушне.
Старчечий, -а, -е. = старечий 2. Наглядів десь у сінях ту старчечу ціпуру.
Тривний, -а, -е. 1) Питательный, сытный. Тривна каша.
2) Удобоваримый.
3) Удобный, пригодный. Це дерево тривне на плуг.
