Заволонча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки.
Ковбаска, -ки, ж. Ум. отъ ковбаса.
Купочок, -чка, м. Кучка. Стоїть купочок молодиць і дівчат. Не дав йому Господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна одним.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Порічковий, -а, -е. Принадлежащій красной смородинѣ, свойственный, относящійся къ ней.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі.
Труп'я, -п'я, с. соб. Трупы. Там повно трупів, такого труп'я.
Урочити, -чу, -чиш, гл. = уректи? Як ся убрав, так го уронили. Козак дівчину врочив.
