Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Дев'ятна́дцять, -тьо́х, чис. Девятнадцать.
Корчемний, -а, -е. 1) Принадлежащій корчмѣ.
2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна.
Ма́рне нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати.
Муря́х, -ха, м. Муравей.
Напозича́ти, -чаю, -єш, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть.
Понаганяти, -ня́ю, -єш, гл. Нагнать, пригнать, согнать. Коней понаганяли.
Упертість, -тости, ж. Упрямство, упорство.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво.
Чубак, -ка, м. Свиристель европейскій, Bombycilla garrula.
