Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Тому козакові, що шабелька при бокові. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. ; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. 8) боками робити. Тяжело дышать. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки.
Відсипатися, -паюся, -єшся, гл. Отсыпаться. Три ночі не спав, тепер буду відсипатися.
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря.
Квітчати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю.
2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать.
Нех нар. = нехай. Котрі нас розлучять — нех їх Бог карає.
Посовіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Не відмагається від другої (чарки)... очиці посоловіли... защебетала паша Оксана.
Постуденіти, -ніє, гл. безл. Похолодѣть. Постуденіло на дворі.
Хапанка, -ки, ж.
1) Воровство, кража. Ей, лови його, хапанка! — кричить видющий.
2) Взятка.
3) Торопливость, поспѣшность. Не хапанка на Іванка.
Хтем, -му, м. Въ выраженіяхъ: у хтему, до хтему. Совершенно, до-чиста. Вони як прибігли, то вже у хтем хату рознесли.
Чорниця, -ці, ж.
1) = черниця.
2) Раст. Rubus caesius.
