Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. и
Жу́рка, -ки, ж. Ум. отъ жура.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Наві́тній, -я, -є. Захожій, чужой; недавно явившійся. Це чоловік новітній, він здалека відкільсь. У його були воли новітні й коні новітні: часто мінялись то по одній, то по кілька штук, — сьогодня прибудуть, приведуть їх до його, а завтра й нема.
Наві́що нар. Для чего, зачѣмъ. Навіщо сліпцеві дзеркало?
Нюшити, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Поперемазувати, -зую, -єш, гл. Перемазать, вымазать вновь (во множествѣ).
Щемерець, -рця, м. Въ выраженіи: до щемерця. Совсѣмъ, безъ остатка. Повирізував усе до щемерця.
