Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum.
Дзер, -ру, м. Сыворотка (молочная).
Для́тися, для́юся, -єшся, гл. Мѣшкать, возиться. Ми й не длялися: днів через три й прислали.
Замашни́й, -а́, -е́ Тяжелый, увѣсистый, чѣмъ удобно замахнуться. Качалка замашна. Подай сюди щось замашне забити кілок. А там смерть страшна і коса замашна. 2) Быстрый, скорый, прыткій. Замашний хлопець.
Каторга, -ги, ж.
1) Гребное турецкое судно, галера. Подай нам, Господи, із неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер! хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги. Бо як стане Чорнеє море согравати, то не знатиме отець, либонь мати, у которій каторзі (невольника) шукати: чи у пристані Козловської, чи у городі Царьграді на базарі. Визволь, Господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької, з каторги бусурменської на тихі води, на ясні зорі.
2) Каторга, каторжныя работы. Живцем на вічну каторгу завдав.
Крижівниця, -ці, ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Слабий, як учетверо мотуз. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Навдьо́ри нар. = навдери. Бач, — добра: матір покинула, а сама навдьори.
Покликнути, -ну, -неш, гл.
1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума.
2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кляне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти.
Тетюха, -хи, ж. Лихорадка, febris. Най тя бере зла тетюха, таки будеш коротюха.
