Відносити, -шу, -сиш, сов. в. віднести, -су, -сеш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Я приносив, а відносити тобі вже черга.
Зи́бком нар. — кипі́ти. Безъ всего, ни съ чѣмъ кипѣть (о водѣ для кушанья). Окріп зибком кипить.
Перегніватися, -ваюся, -єшся, гл. Пересердиться.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках.
Погінка, -ки, ж. = погонка. Треба оддати позичку, щоб погінки не було на селі од людей.
Поскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Расколоться на лучинки для растопки. Сучковата дровина — не поскіпається.
Потьок, -ку, м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками.
Рикання, -ня, с.
1) Рычаніе. Рикання їх в чагарняках чувати.
2) Ревъ (вола, коровы).
Розгорювати, -рю́ю, -єш, гл. = розгорити. Він собі й хату розгорював.
Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню.