Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латаний

Латаний, -а, -е. Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Ном. № 9685. Латану свитину з каліки здіймають. Шевч. 219. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. Чуб. III. 320. латаний талан. Несчастная участь. Ой тумане, тумане, — мій латаний талане! Чому мене не сховаєш оттут серед лану? Шевч. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТАНИЙ"
Водомороз, -за, м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida. Вх. Пч. ІІ. 8.
Возовиця, -ці, ж. Свозка хлѣба съ поля и время этой свозки. Після жнив Іванові — возовиця. Мир. ХРВ. 125. Як настала возовиця, бідний брат запри воли і поїхав на своє поле по снопи. Чуб.
Гречкі́вка, -ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча. Вас. 196.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Котора, -ри, ж. Ссора, раздоръ; обида. котору завдавати. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Плекатарка, -ки, ж. Кормилица. Ум. плекатаронька. Гол. II. 82.
Поросити I, -шу́, си́ш, гл. Замочить въ росѣ.
Посвячіння, -ня, с. Освященіе. Левиц. І. 331. Це порося на посвячіння. Н. Вол. у.
Упікатися, -каюся, -єшся, сов. в. упектися, -чуся, -чешся, гл. 1) Упекаться, упечься. Хліб ще не впікся. 2) Обжигаться, обжечься. 3) Преимущ. сов. в. Надоѣсть. Ну, та й упікся він — що-дня надокучає.
Шмуляти, -ляю, -єш, гл. = шмугляти. Годі працюватись та шмуляти шию задарма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.