Ватажкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть предводителемъ, атаманомъ, старшимъ. Cм. ватажити.
Гноїння, -ня, с.
1) Гноеніе.
2) Унаваживаніе, удобреніе.
Жаття́, -тя́, с. Жатіе, сжинаніе, жатва. Од жаття рука болить. Пішов дощ та вже й по жаттю.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить.
Понявкати, -каю, -єш, гл. Помяукать.
Поперемовляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и перемовити, но во множествѣ.
Поприкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Поприкладав (печатку) усім на лобі.
Похмуро нар. Угрюмо. Якось похмуро озирались вони.
Спокутувати, -тую, -єш, гл. — гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає.
