Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латка

Латка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лата. 2) Дѣтская игра, въ которой играющій бьетъ ладонью по спинѣ сосѣда и убѣгаетъ, а ударенный долженъ кому-либо передать ударъ (латку). Ив. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТКА"
Будячок, -чка, м. Ум. отъ будяк.
Буцегарня, -ні, ж. Арестантская. В буцегарню запруть. Стор. І. 143, 152.
Ватуля, -лі, ж. Овца, впервые имѣющая ягненка. Вх. Пч. II. 6.
Засакраментува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Пріобщиться св. таинъ. Черк. у.
Красноголовець, -вця, м. Грибъ, Agaricus emeticus. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця! Ном. № 340.
Левусь, -ся, м. Ум. и ласкат. отъ лев.
Поперелазити, -жу, -зиш, гл. Перелѣзть (о многихъ).
Порохнавіти, -вію, -єш, гл. 1) Истлѣвать, обращаться въ труху. 2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє. Камен. у. 3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють. ЕЗ. V. 183.
Снітитися, снічуся, -тишся, гл. 1) Покрываться головней (о хлѣбныхъ колосьяхъ). Желех. 2) Плѣсневѣть. Желех.
Штукарка, -ки, ж. Забавница, проказница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.