Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

латина

Латина, -ни, ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Чуб. III. 353. Навчила ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати. К. Дз. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАТИНА"
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Зали́заний, -а, -е. 1) Зализанный. 2) Прилизанный. Вертить лисою зализаною головою перед хлопцями. Левиц. ПЙО. І. 363.
Люлочник, -ка, м. Раст. Oenothera bienis. Лв. 100.
Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.
Негайний, -а, -е. Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота. Н. п.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати. Вх. Зн. 7.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували. Черниг. у.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.