Блудитися, -джуся, -дишся, гл. = блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. 2) Помочь себѣ.
Злоба, -би, ж. Злоба. Чернеча злоба до гроба. У жінки злоба така люта. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Лем сз. 1) Но. Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста. 2) Лишь только. 3) Какъ вставка въ рѣчь: вотъ, вѣдь, же.
Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ.
Обполіскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Обмываться, омыться слегка. У воду вскочив, обполоскавсь, убравсь.
Порозставляти, -ля́ю, -єш, гл. Разставить (во множествѣ). А отаман пішов за ними да й порозставляв кругом Жаботина козаків.
Протиснути, -ну, -неш, гл. Протиснуть. Тіснота така, що й києм не протиснеш.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія.
