Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Ум. вергунець, вергунчик.
Гуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу.
Ґо́хнути, -ну, -неш, гл. = Гавкнути. Звісно, краще, як собака є: ґохне, то почуєш
До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини.
Жиле́тка, -ки, ж. Жилетъ. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться).
Квітючий, -а, -е. Цвѣтущій. Квітюча лука.
Ламучий, -а, -е. = ламкий. Осика ламуче дерево.
Ознака, -ки, ж. Знакъ, признакъ. Гордо і поважно без ознаки жадної тревоги на лиці.
Розмочити Cм. розмочувати.
Товстуля, -лі, ж. Толстушка. Ота товстуля як поклонилась, то аж присіла, ще й перехилилась на один бік.
