Заіржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. = заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав.
Зателе́панка, -ки, ж. Неряха.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ.
Користування, -ня, с. Пользованіе.
Напаску́дити, -джу, -диш, гл. Нагадить, напакостить; испражниться. Наклав-наклав, напаскудив, ледве сопе. Шось на току напаскудило.
Перевій II, -во́ю, м. Распаренныя древесныя вѣтви, употребляемыя для связыванія дерева.
Полупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Порепалась і полупилась кожа.
Потвір, -во́ру, м. = потвора? Привезли скриню й перину і молодую княгиню; привезено та потвір у двір; а з того потворочку хорошенько по дворочку: і хліб родить, і товар плодить, і пчілки рояться, по саду сядовляться. Ум. потворочко.
Промінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Проміняймось: дайте мені таку рибу золоту і срібну, а я вам птичку.
Убавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убавити, -влю, -виш, гл.
1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив.
2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш.
