Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзерно

Дзе́рно, -на, с. и пр. Cм. Зерно и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЕРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЕРНО"
Гружа́вина, -ни, ж. Топкое місто, трясина. Н. Вол. у.
Зашушу́кати, -каю, -єш, гл. Зашептать.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Парашка, -ки, ж. Рыба Rhodeus amarus. Вх. Пч. II. 20.
Понатоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и натопити, но во множествѣ. Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти. Сумск. у. Понатоплювала смальцю і гусячого, і свинячого. Богод. у.
Спустошувати, -шую, -єш, сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Чуб. III. 157. Край був спустошений. К. Хм. 96. Замок геть спустошили. Драг. 80. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено? Грин. III. 84.
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали. Мир. ХРВ. 39. 2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить. Мир. Пов. I. 134.
Ша меж. Тише! Молчать! Черк. у. Їжте, гості, а ви, діти, ша! Ном. № 11980.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЕРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.