Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиг

Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у МВ. употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГ"
Каштелянство, -ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства. Левиц. І.
Макопі́йка, -ки, ж. Птица коноплянка, Fringilla cannabina. Желех. Вх. Пч. II. 10.
Масть, -ти́ и масць, -ці, ж. 1) Мазь. Треба масти шукати від пальця. Кіев. г. 2) Масть, цвѣтъ животнаго. 3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь. Ном. № 13551.
Намітча́ний, -а, -е. Сдѣланный изъ ткани для намітки.
Побачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Поохочувати, -чую, -єш, сов. в. поохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Поощрять, поощрить. Батько не поохочував мене до цюю, а я таки зробив, та й вийшло погано. Рк. Левиц.
Рипкати, -каю, -єш, гл. = рипатися. Угор.
Толба, -би, ж. Кожух до то́лби. Тулупъ съ едва замѣтнымъ перехватомъ, въ талію, но безъ складокъ. КС. 1893. V. 279.
Хлопський, -а, -е. Простой, мужичій. Груба хлопська тварж. Стор. МПр. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.