Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиг

Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у МВ. употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГ"
Боротися, -рюся, -решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Кoтл. Ен.
Відножина, -ни, ж. = віднога. Міусск. окр.
Господи́ня, -ні, ж. Хозяйка, госпожа. Де багато господинь, там хата не метена. Ном. № 6668. Ой хто любить господаря, а я господиню. Н. п. Ум. Господи́нька, господи́нечка, госпо́ся.
Магомета́нин, -на, м. Магометанинъ. К. ПС. 61.
Пам'яткий, -а́, -е́ Памятливый. Пам'яткий хлопець: як прочита в книжці, то зроду не забуде. Конст. у.
Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в. Вх. Пч. II. 12.  
Посвятний, -а́, -е́ Праздничный. Одежа посвятна.
Прогаяти, -гаю, -єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають. Кіев.
Роскішниця, -ці, ж. Живущая въ роскоши, сибаритка. Ном. № 741. Вх. Лем. 462.
Скапарати, -ра́ю, -єш, гл. Испортить, изгадить. — життя. Бѣдственно, жалкимъ образомъ провести свою жизнь. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.