Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиґарі

Дзиґарі́, -рі́в, м. мн. Часы стѣнные или башенные. Черк. у. Котл. Ен. (Слов.). Дзиґарі б'ють — Сердце стучитъ отъ испуга. Ном. № 4350.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐАРІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐАРІ"
Гильчастий, -а, -е. = гіллястий. Ой під вікном вишня-черешня гильчаста. Грин. IІІ. 510.
Домоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. До молиться. Та вже вдова Богу домолилася: синів поженила і дочок заміж пооддавала. Мет. 349.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Капусняк, -ка́, м. Родъ щей.
Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88).
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Обзлачний, -а, -е. = смашний. Вх. Уг. 254.
Пшінце, -ця́, с. Ум. отъ пшоно.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИҐАРІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.