Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзудзуриха

Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. МВ. (КС. 1902. X. 147).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗУДЗУРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗУДЗУРИХА"
Боборунка, -ки, ж. = бобрунка. Вх. Уг. 228.
Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Дави́ло, -ла, с. Прессъ, нажимъ. Аф. 372.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? К. Іов. 88. Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю. Гол. І. 239. 2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити. Чуб. V. 595.
Метикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, соображать.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Присохнути. Cм. присихати.
Роз'ятрити, -ся. Cм. роз'ятрювати, -ся.
Чубатник, -ка, м. Раст. лиственница европейская, Larix europaea. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗУДЗУРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.