Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибитися

Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИТИСЯ"
Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати. Н. Вол. у. 2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. О. 1862. V. 32. Чого ти своїми більмами так бликаєш? Канев. у.
Задобі́дній, -я, -є. Предобѣденный. Задобідня година. О. 1862. І. 81.
Мані́жити, -жу, -жиш, гл. Бить. Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту собаку, прив'язала... що-дня сирицею маніжила. Мир. Пов. II. 95. Маніжив-маніжив (вовкулаку) стілко йому схотілось, та тоді вже тілко пустив. Мнж. 139.
Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю. Чуб. III. 180.
Похват, -ту, м. Въ выраж.: на похваті. Подъ рукой. Що є в хаті на похваті? — Клямка. ХС. III. 61. Та держить нагаєчку на похваті. Грин. III. 84.
Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.