Відпозивати, -ва́ю, -єш, гл. Вернуть судомъ. Дак я оце іду позивать: може як небудь чи не відпозиваю своє.
Дибу́ль меж., выражающее, что человѣкъ медленно идетъ. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль.
Зва́дитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. У кого вийде яка звада на новий рік, — цілий рік зводитиметься.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Мартови́к, -ка, м. Родившійся въ мартѣ. Cм. марчук.
Нарожде́нець, -нця, м. 1) Новорожденный. 2) Уроженецъ. Ми його знаємо, він з нашого села, у нас і родився — наш нарожденець.
Обставлятися, -вля́юся, -єшся, сов. в. обста́витися, -влюся, -вишся, гл. Окружать, окружить себя.
Підтоптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Истоптать. Підтоптати чоботи; — траву.
2) — під ноги. Попрать ногами. Віру християнську під ноги підтопчи.
Розжалобитися, -блюся, -бишся, гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче.
Шкаляруща, -щі, ж. = шкаралуща. На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок.
