Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибитися

Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИТИСЯ"
Ані! сз. См. союзъ А.
Вислу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. ви́служитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Выслуживаться, выслужиться. 2) Дослуживать, дослужить, отслужить, докончить службу.
Души́ця, -ці, ж. Ум. отъ душа.
Зозуленька, зозулечка, -ки, ж. Ум. отъ зозуля.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность. Желех.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Окіст, окосту, м. Лопатка (у людей и животныхъ). Конст. у. Окорокъ. Харьк. г. Свинячі окости. Мир. ХРВ. 68.
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Шмагонути, -ну, -неш, гл. Съ силой стегнуть, хлестнуть. Мене як шмагоне щось лозиною. Стор. Як шмагоне його (батогом). Мнж. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.