Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиґарок

Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐАРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐАРОК"
Гінний, -а, -е. Свободный, вольный. Угор.
Доруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Доспі́ти Cм. II. доспівати.
Линтваре́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ овечьей шкуры. Линтваревий кожух. Сим. 226.оправа. Кожаный переплетъ. Елисаветгр. у.
Ло́панка, -ки, ж. ? Щоб ти лопанки нагнав. Ном. стр. 286. № 3779.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих. Шевч. 219.
Полуднє, -ня, с. Полдень. Чи то зоря розсвітає? Чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Скопа, -пи, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грав; шумить скопа; шубовсь... хватає — і вгору мчить якесь звено. Мкр. Г. 4 2.
Сухозлітка, -ки, ж. 1) Позументъ, галунъ, мишура. 2) Сусальное золото.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИҐАРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.