Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьобня

Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка. Шух. I. 124. Гол. Од. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБНЯ"
Гро́зьба́, -би́, ж. = Грізьба. Ні прозьби, ні грозьби не чув. МВ. ІІ. 45. Та й просила нас грозьбою і прозьбою, щоб привезли галочку із собою. Грин. III. 484.
Дзю́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дзюра.
Заба́рно нар. Медлительно.
Залої́тися, -лою́ся, -ї́шся, гл. 1) Засалиться. Н. Вол. у. 2) Облѣпиться чѣмъ. Залоївся камінь, бо зерно було сире, то мов тістом замазав хто. Канев. у.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Крихкий, -а́, -е́ Хрупкій, ломкій. Вас. 147., Ум. крихке́нький.
Мерля́тина, -ни, ж. 1) Специфическій запахъ животнаго: собачій, козлиный. Мнж. 185. 2) Мездра, мездрина. Мнж. 185.
Покрадаємо нар. = покрадаємці. Якісь чоловік покрадаємо ловить рибу. Чуб. II. 628.
Пуголовок, -вка, м. Головастикъ. Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. Подольск. г.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОБНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.