Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюрчати

Дзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок. К. Досв. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮРЧАТИ"
Бахматий, -а, -е. Мѣшковатый, отдувающійся (объ одеждѣ). Уман. у.
Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный. 2) Отрицательный.
Голоснійшати и голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча. Левиц. І. 339.
Ґрана́т, -ту, м. = Граната. Желех.
Зави́ти IICм. Завивати II.
Запу́ст I, -ту, м. 1) Густо выросшій лѣсъ, густая молодая заросль. Желех. Канев. у. 2) Живая изгородь. Вх. Зн. 20.
Киптюга, -ги, ж. = кіптяга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Непритульний, -а, -е. Неудобоприложимый.
Пригорнути, -ся. Cм. пригортати, -ся.
Сабе меж. = цабе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.