Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзєкати

Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЄКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЄКАТИ"
Багти, бажу, -жиш, гл. = багати. Желех.
Джере́льце, -ця, с. Ум. отъ джерело.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое. Желех.
Колотнеча, -чі, ж. Ссора, споръ, драка, свалка. Тіки на пори, аж там така смертенна бійка та колотнеча діється. Харьк. Смерть запанувала там, де недавно буц гармідер і колотнеча. Левиц. І. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87.
Лохма́тий, -а, -е. Названіе вола съ большимъ брюхомъ. КС. 1898. VII. 47.
Пазолина, -ни, ж. = печина. Вх. Лем. 446.
Перевідувати, -дую, -єш, сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала. Чуб. V. 553. 2) Узнавать, узнать. Шух. І. 235. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут. ЕЗ. V. 62.
Подоловлювати, -люю, -єш, гл. Доловить (многихъ).
Уздениця и уздіниця, -ці, ж. Недоуздокъ. Вх. Зн. 73.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЄКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.