Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзєкало

Дзє́кало, -ла, с. Названіе бѣлорусса, по причинѣ употребленія имъ въ своей рѣчи звуковъ дзє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЄКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЄКАЛО"
Безсуддя, -дя, с. Отсутствіе законности, беззаконіе. К.
Видавцем нар. По счету, мѣрою. Хліб видавцем дали, все подавалось ніби видавцем. Левиц. І. 4.
Долі́лиць нар. Лицомъ къ землѣ, внизъ.
Лупа́ти 2, -па́ю, -єш, гл. Колоть, ломать. Срібні копита кремінь лупають. Чуб. III. 293. Остався він у Криму, лупає сіль вагову. Рудч. Чп. Сам Бог хліб лупав, та й нам давав. Ном. № 12280.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Парубочок, -чка, м. Ум. отъ парубок.
Розсвітати, -тає, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.
Сідлати, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЄКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.