Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дззз!

Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЗЗ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЗЗ!"
Бджолиний, -а, -е, бджоляний, -а, -е. Пчелиный. Аф. 296.
Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою. Вх. Уч. 228.
Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ. (Залюб.) Щог. Сл. 72.
Доте́рти, -ся. Cм. дотирати, -ся.
Лук, -ка, м. 1) Дуга. 2) Лукъ. Улучив, як стрілою з лука. Г. Барв. 107. Та вистрелив молодий козак із тугого лука. Н. п. 3) Снарядъ шерстобита, которымъ онъ разбиваетъ шерсть. Части его: собственно лук (1) — деревянный брусокъ съ закругленными гранями, конецъ котораго, находящійся по правую сторону работающаго, нѣсколько тоньше; сквозь этотъ конецъ проходить клинышекъ съ выемкою, кобилка (2); къ лѣвому концу прикрѣплена четырехугольная дощечка — тарілка (3), имѣющая посрединѣ круглое отверстіе (4) и притянутая къ луку веревочкой, называемой натягач (4б); тетива этого лука называется струна (5): начинаясь у праваго конца, она проходитъ черезъ кобилку до тарілки и черезъ тарілку. Посрединѣ лука находится (6) крючекъ, за который лук прикрѣпленъ къ чаплії́ (7), состоящей изъ деревяннаго брусочка съ веревочками съ обоихъ концовъ: къ нижней веревочкѣ прикрѣпленъ лук, а верхняя привязана къ гвоздю въ стѣнѣ. Особымъ снарядомъ шляхуном (Cм.) работникъ дергаетъ за струну, лежащую во время работы на шерсти, которая отъ движенія струны и разбивается. М. Седневъ, Черниг. у. БГ.
Окипати, -паю, -єш, сов. в. окипіти, -плю́, -пи́ш, гл. = обкипати, обкипіти. У козака серце умліває, а в дівчини кров'ю окипає. Чуб. V. 154. Окипіло серце гарячою кров'ю. Грин. III. 329.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Увикати, -ка́ю, -єш, сов. в. уви́кнути, -ну, -неш, гл. = звикати, звикнути. Вх. Зн. 72. Ввикай Христа сповивати. Грин. III. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЗЗ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.