Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзибнути

Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИБНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИБНУТИ"
Борошенний, -а, -е. Мучной. Левч. 72. Борошенна комора.
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Відмогтися Cм. відмагатися.
Залуна́ти, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаться, огласиться. К. МБ. XI. 142.
Лазник, -ка, м. Банщикъ. Ви, грубники, ви лазники, ви винники, ви броварники, годі вам у винницях горілок курити, по лазнях лазень топити. Лукаш.
Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Понаточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наточити, но во множествѣ.
Продріжати, -жу, -жи́ш, гл. Продрожать.
Роскувакатися, -каюся, -єшся, гл. Расплакаться (о дѣтяхъ).
Храмовий, -а, -е. Храмовой. Храмовий празник. Стор. II. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИБНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.