Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзибнути

Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИБНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИБНУТИ"
Гидолів, -лова, -ве Гидолів син. Ном. № 3567.
Клопотний, -а, -е. = клопітний.
Кокосом нар. Злобно, искоса. Дивиться кокосом. Канев. у.
Лідни́ця, -ці, ж. Ледникъ. Та піди, хлопче, до лідниці та уточи меду. О. 1862. IX. 4.
Мі́шаний, -а, -е. Смѣшанный.
Пообплутувати, -тую, -єш, гл. Опутать (во множествѣ).
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.
Промежок, -жку, м. Полевая дорожка по межѣ между двумя полями, интервалъ. Лохв. у.
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Посл. Тому добре, хто вдвох. Ном. № 10755.
Черешневий, -а, -е. Черешневый. Черешневий садочок. Левиц. І. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИБНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.