Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзибнути

Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИБНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИБНУТИ"
Бительня, -ні, ж. Станокъ для трепапанія конопли. Левиц. І. 2.
Годованка, -ки, ж. Воспитанница, вскормленница. Шевч. 493; КС. 1885. ІІІ. 550.
Головувати, -вую, -єш, гл. Быть въ должности головы. Сим. 226.
Збі́рка, -ки, ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. Черк. у. 2) Собраніе чего-либо. Конст. у. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ. Вас. 154.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Одл.. Cм. отъ відлазити до відлясок.
Підвіршувати, -шую, -єш, гл. Класть верхъ на стогѣ. Харьк. г.
Подожинати, -наю, -єш, гл. Дожать (многое).
Пухір, -ра, м. = пухирь. Ком. і. 14.
Ущирити, -рю, -риш, гл. Сравнять съ краями мѣры насыпанное въ нее сыпучее тѣло. Мірку пудову вкрадено, таку що як насипать її вщерть та ощирить палочкою, то й важить не треба, — акурат пуд буде. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИБНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.