Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьоб

Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Н. Вол. у. Харьк. г. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБ"
Бухкотіти, -кочу, -тиш, гл. О громѣ: гремѣть. Ів. Білик. Желех.
Гарапа, -пи, ж. = гарапник. Драг. 277.
Дрючи́ще, -ща, с. ув. отъ дрюк.
Огняник, -ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Океан, -ну, м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.
Перегнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перегнити и перегнисти, -гнию́, -є́ш, гл. Перегнивать, перегнить. Гниє, гниє, та й не перегниє. Ном. № 232, стр. 297.
Побурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть бурлакою.
Поміст, мо́сту, м. Полъ деревянный. Сим. 2. Шух. І. 93. А в нашого Галайди хата на помості. Шевч. 209. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. Мет. 23. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Мет. 90. Як шкваркне об поміст. Мнж. 7.
Помурмотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Прожог, -гу, м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.