Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьоб

Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Н. Вол. у. Харьк. г. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБ"
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
За́йшлий, -а, -е. Захожій. Це чоловік зайшлий. Н. Вол. у.
Корівне, -ного, с. Молочные продукты. Вареників!.. Моя дитино, нема корівного, нема сирку! Г. Барв. 501.
Кукла, -ли, ж. 1) = лялька. 2) Свернутое повісмо пеньки. Гол. Од. 35. 3) Искусственная соска для дѣтей. Мил. 30. Все на панщині, ніколі було годувать... Куклою і вигодувала. О. 1861. X. 36. Ум. куколка.
Купека, -ки, ж. Раст. Convallaria maialis L. ЗЮЗО. І. 119.
Поскарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Искривиться, согнуться въ крючекъ (во множествѣ). Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі). Волч. у.
Проглаголати, -лаю, -єш, гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий. К. ЧР. 421.
Прорубня, -ні, ж. = прорубка = ополонка. Коло прорубні сидять білі голубні. Ном. стр. 297. № 235.
Хандра, -ри, ж. Норовистая кобыла. Вх. Лем. 478.
Чаполоть, -ті, чаполоч, -чі, ж. Раст.: a) Hierochloa borealis R. et Sch. Анн. 167. б) Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. І. 115, 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.