Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьоб

Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Н. Вол. у. Харьк. г. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБ"
Бузинка, -ки, ж. Ум. отъ бузина.
Видниха, -хи, ж. = видра. Стор. II. 165.
Жасми́н, -ну, м. Жасминъ, Philadelphus coronarius L. ЗЮЗО. І. 131. Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину. Левиц. Пов. 20.
Жидю́к, -ка́, м. Жидокъ, еврейчикъ. Заклинає жидюка. Рудан. І. 62.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
Ластовиний, -а, -е. Ласточкинъ. Колыб мені ластовине зілля. Мет. 61. — зілля. Раст. Chelidonium majus.
Пагонець, -нця́, м. Ум. отъ пагін.
Плотик, -ка, м. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Пч. II. 15.
Поманіжити, -жу, -жиш, гл. Понѣжить.
Шулити, -лю́, -ли́ш, гл. Въ игрѣ въ шуль бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.