Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьоб

Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Н. Вол. у. Харьк. г. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБ"
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
Кавалець, -лця, м. Ум. отъ кавал
Ліскогри́з, -за, м. Ящуръ, Myoxus avellanarius. Вх. Пч. II. 6.
Мокри́ця, -ці, ж. 1) Раст. Alsine media. Лв. 96. 2) = мокрина. Вх. Уг. 252.
Поздоровитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = поздоровкатися. Увійшов, не поздоровився, не привітався. Ез. V. 184.
Помочи, поможу, -жеш, гл. = помогти. Желех.
Поприпізняти, -ня́ємо, -єте, гл.що. Запоздать съ чѣмъ. Поприпізняли сіяти. Литин. у.
Рум 2 меж. = рип, меж. В суботу інспектор рум до хати. Св. Л. 222.
Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.