Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ.
Відслужитися, -жуся, -жишся, гл. Отбыть службу. Пишуть чорним по білому у некрути дати. Нехай пишуть, я не боюся: кінь вороний, сам молодий, дасть Бог одслужуся.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Замліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. замлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Ослабѣвать, ослабѣть, изнуряться, изнуриться. Ой я ж терпіла да вже замліла. То він дуже знать замлів, що він свою збрую не ніс, що він свого коня не вів. 2) Отерпать, отерпнуть, онѣмѣть (о тѣлѣ). Нога замліла.
Підгейстра, -ри, ж. = підгейстер.
Поважно нар.
1) Почтенно.
2) Серіозно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Промовила Зося поважно.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Ум. чеперушка.
Чорноземля, -лі, ж. Черноземъ.
Шпаркий, -а, -е. Прыткій, скорый, быстрый. Волынск. г. «Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь», — з жалем промовив січовик.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком.
