Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзмій

Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗМІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗМІЙ"
Булатний, -а, -е. Булатный. АД. II. 99. Шаблі булатнії. АД. І. 214.
Волоття, -тя, с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! Мет. 206. У кукурузы волосообразныя кисти сверху.
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
Неймовіра, -ри, об. Недовѣрчивый человѣкъ.
Ножіний, -а́, -е́ = ножаний. Ножіна ступа. Шух. І. 161, 162.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка. Рудч. Ск. І. 142.
Повідмикати, -ка́ю, -єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були. Св. Л. 311.
Скріпляти, -ля́ю, -єш, гл. Скрѣплять, укрѣплять. Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє. Чуб. V. 934.
Спокусник, -ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.
Тяги 2 меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги. КС. 1887. VI. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗМІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.